Позиція України з ключових питань

зовнішньої політики у межах компетенції ДЄС

1.    Визнання перспективи членства України у ЄС.

Право України як і будь-якої європейської країни на вступ до ЄС закріплено у статті 49 Амстердамського Договору про ЄС, а також частині 2 статті 1 проекту Договору про запровадження Конституції для Європи ("Союз відкритий усім європейським державам, які шанують його цінності і віддані справі їх спільного поширення")

2.    Укладення нового базового договору між Україною та ЄС.

Позиція України.Українська сторона вважає, що новий базовий договір має стати якісним кроком уперед у двосторонніх відносинах від принципів співробітництва та партнерства до принципів політичної асоціації та економічної інтеграції. Він не повинний перетворитися на нову, модернізовану УПС. У цьому зв'язку оптимальним форматом майбутнього договору повинна стати угода про асоціацію.Враховуючи досягнутий рівень і характер двосторонніх відносин, а також наявну договірну практику ЄС (існування угод про асоціацію ЄС з країнами Середземномор’я та Латинської Америки), нова Угода об’єктивно приречена мати асоціативний характер.

Новий договір має забезпечити умови, які дозволять Україні максимально наблизитися до ЄС. Договір має забезпечити еволюцію двосторонніх відносин від партнерства до політичної асоціації та економічної інтеграції.

Українська сторона виступає за встановлення початкового, 5-10 річного терміну дії договору, після вичерпання якого сторони мали б можливість провести оцінку її виконання. Таке положення дасть змогу підтримувати відповідність угоди темпам розвитку ЄС та України.

Україна також пропонує надати спільним органам в рамках нової угоди повноваження ухвалювати обов'язкові до виконання рішення, що дало б можливість підтримувати динамічний розвиток нормативної бази відносин.

3. Створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС

          Положення щодо зони вільної торгівлі між Україною та ЄС становитимуть основну частину нового базового договору та охоплюватимуть торгівлю товарами, послугами та рух капіталів. Передбачається також зближення регуляторного законодавства. ЗВТ повинна запроваджуватися поступово та асиметрично. У підсумку, ЗВТ повинна стати дієвим інструментом інтеграції України до Внутрішнього ринку ЄС. Переговори щодо ЗВТ у контексті нового базового договору мають розпочатися після завершення процесу приєднання України до СОТ.

ЗВТ не працюватиме без положень про секторальне співробітництво, такі як транспорт, енергетика, транскордонне співробітництво, правила функціонування внутрішнього ринку і т.д. Ці положення сприятимуть наближенню України до відповідних стандартів ЄС, а відтак – її інтеграції до внутрішнього ринку ЄС.

4. Співробітництво між Україною та ЄС у сфері енергетики

У контексті розробки та укладання нової Угоди між Україною та ЄС у сфері енергетики Україна будує енергетичну політику, яка відповідає її інтересам та з урахуванням європейських стандартів, зокрема здійснюються заходи щодо збільшення запасів, видобутку, виробництва та оптимізації споживання енергоресурсів, диверсифікації джерел та шляхів постачання вуглеводнів. Енергетичне співробітництво має стати одним з важливих елементів нової посиленої угоди між Україною та ЄС.

Загальні цілі та принципи нового базового Договору між Україною та ЄС у сфері енергетики мають на меті:

1.                       Посилити енергетичне співробітництво на основі Меморандуму між Україною та ЄС про взаєморозуміння у даній сфері та зобов’язань обох сторін щодо реалізації Договору про енергетичну хартію.

2.                       Посилити безпеку енергопостачання шляхом сприяння розвитку відповідної інфраструктури та підвищення інтеграції ринків, а також наближення регуляторного законодавства (України) у напрямку ключових елементів норм та стандартів ЄС.

3.                       Досягнути високого рівня стандартів з ядерної безпеки та сприяти ефективному використанню енергії та відновлюваних джерел енергії.

5.    Європейська політика сусідства

Європейська політика сусідства, з точки зору України, не повинна стати основою розвитку двосторонніх відносин з ЄС.

Україна розглядає ЄПС виключно як допоміжний інструмент для реалізації своєї євроінтеграційної політики, а не як рамки відносин, як це хотів би бачити Брюссель та окремі держави-члени ЄС.

ЄПС може бути привабливою, якщо передбачатиме чітку диференціацію між європейськими та неєвропейськими країнами-партнерами не лише щодо пріоритетів та зобов’язань в рамках ЄПС, але й кінцевих цілей реалізації цієї політики.

У випадку європейських країн-партнерів йдеться про визнання перспективи членства в ЄС та фіксацію відкритості ЄС для цих країн.

6.    Створення зони вільної торгівлі з ЄС

Створення ЗВТ між Україною та ЄС є одним з пріоритетів діяльності Уряду України. Це питання потребує підвищеної уваги з тим, щоб уникнути можливих ускладнень на етапі законодавчого погодження відповідних домовленостей. Важливо досягти найбільш збалансованих домовленостей, які б дозволили уникнути небажаних економічних шоків для економіки України від лібералізації торгівлі з ЄС. Важливо залучити до участі у переговорному процесі досвідчених, кваліфікованих представників провідної європейської юридичної компанії.

Березень2007 р.