Співробітництво між Україною та Європейським Союзом

 

(довідка)

 

 

Відносини між Україною та Європейським Союзом були започатковані в грудні 1991 року, коли Міністр закордонних справ Нідерландів, як головуючої в ЄС країни, у своєму листі від імені Євросоюзу офіційно визнав незалежність України.

 

·                                Договірно-правова база

 

Правовою основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та співробітництво (УПС), підписана 16 червня 1994 р. Угода набула чинності 1 березня 1998р., термін її дії завершується 28 лютого 2008 року. Угода започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань. Враховуючи термін завершення дії УПС, Україна та ЄС 5 березня 2007 року розпочали переговорний процес щодо укладення нового базового договору, який тимчасово носить робочу назву "нова посилена угода" між Україною та ЄС. На період до укладення нового договору, чинність УПС відповідно до її положень автоматично продовжується на один рік.

 

·                               Інститути співробітництва

 

Партнерський діалог Україна – ЄС розвивається у рамках щорічних засідань Самміту Україна – ЄС за участю Президента України та Трійки ЄС у складі глави держави або уряду головуючої в ЄС країни, Президента Європейської Комісії та Високого Представника ЄС з питань спільної зовнішньої та безпекової політики; Ради з питань співробітництва за участю Прем’єр-міністра України та Трійки ЄС у складі міністра закордонних справ країни-головуючої в ЄС, Президента ЄК та Високого Представника ЄС з СЗБП; Комітету та галузевих підкомітетів з питань співробітництва; Комітету парламентського співробітництва; регулярних консультацій Україна – Трійка ЄС та постійних експертних консультацій. Між Україною та ЄС щорічно відбувається понад 80 офіційних зустрічей та консультацій на високому і експертному рівнях.

 

·                               Політичне співробітництво та діалог

 

Значний позитивний політичний вплив на розвиток відносин між Україною та ЄС мало розширення ЄС у 2004 році, завдяки якому у складі Євросоюзу з'явилася так звана "група друзів України" – низка центральноєвропейських країн з традиційними партнерськими зв'язками з нашою державою. Яскраве підтвердження вибору України на користь демократичного шляху розвитку сприяло ґрунтовній переоцінці ЄС своєї політики щодо України, пошуку нових, нестандартних інструментів та механізмів. Певну позитивну роль у цьому зв'язку відіграла також поява у 2003 р. нової зовнішньополітичної концепції ЄС стосовно відносин з колом своїх сусідів – Європейської політики сусідства. Однак, справді якісний прорив у двосторонньому співробітництві відбувся з проведенням демократичних президентських виборів взимку 2004 року, а також парламентських виборів навесні 2006 року, восени  2007 року. 

Водночас, Євросоюз уникає відповіді на питання щодо визнання перспективи членства України в ЄС. У своїх документах ЄС лише "визнає європейські прагнення України та вітає її європейський вибір". У мандаті Єврокомісії щодо переговорів про нову посилену угоду Україна – ЄС зазначається, що укладення нової угоди "не визначатиме наперед майбутній розвиток відносин України та ЄС". Фактично ж ЄС намагається інституціоналізувати Європейську політику сусідства як альтернативу розширенню ЄС та закріпити Україну у якості однієї з країн-лідерів у впровадженні ЄПС.

Разом з тим, усвідомлення неадекватності Європейської політики сусідства та жорстка позиція України щодо її неприйнятності сприяла тому, що всередині ЄС почалися пошуки шляхів визначення для України нового статусу у стосунках з ЄС, про що свідчить запропонований Францією наприкінці 2007 року документ щодо “асоційованого партнерства” України з ЄС.

Питання надання перспективи членства в ЄС має не лише важливий політичний чи геостратегічний вимір, але й (насамперед) низку вкрай важливих економічних, правових та інших аспектів, які безпосередньо впливають на природу та характер двосторонніх стосунків, на вирішення низки практичних питань (перспектива запровадження безвізового режиму, надання передвступної допомоги, процедури аналізу законодавства, асиметричного відкриття ринків, доступу до внутрішніх процедур обговорення рішень тощо). Тому дане питання залишається важливим для України у діалозі з ЄС, а його наявність на порядку денному відносин змушує ЄС шукати додаткові засоби для забезпечення конструктивності та адекватності своєї позиції.

 

План дій Україна – ЄС

 

21 лютого 2005 року, під час засідання Ради з питань співробітництва, Україна та ЄС підписали трирічний План дій – двосторонній політичний документ, який містить заходи стосовно розширення політичної співпраці та поглиблення економічної інтеграції України до ЄС. План дій покликаний вивести на якісно вищий рівень відносини України та ЄС порівняно з існуючими рамками УПС. Водночас, слід відзначити значний дисбаланс дій та зобов'язань сторін в рамках Плану дій, згідно з яким на Україну припадає переважна більшість зобов'язань у сфері внутрішніх демократичних перетворень, економічних реформ та адаптації національного законодавства до норм та стандартів ЄС у низці секторів економіки. Внесок ЄС у реалізацію Плану дій зводиться до технічної та фінансової допомоги у рамках новоствореного механізму допомоги "Європейський Інструмент партнерства та сусідства", надання ринкового статусу економіці України в контексті антидемпінгових розслідувань (надано у лютому 2005 р.) укладення угоди про спрощення візового режиму (підписана у червні 2007 р., набула чинності 1 січня 2008 р.), поглиблення співробітництва у рамках регіональної безпеки (механізм приєднання до заяв ЄС з міжнародних питань, започаткований у 2005 році), поглиблення співробітництва у сфері придністровського врегулювання, поширення на Україну фінансування Європейського Інвестиційного Банку, поглиблення секторальної співпраці (енергетика, транспорт, науково-технологічна сфера), участь України у тематичних програмах та агентствах ЄС.

Найголовнішим внеском ЄС в рамках Плану дій є проголошення перспективи поглибленої економічної інтеграції України до ЄС (доступ до Внутрішнього ринку ЄС) після належного проведення внутрішніх політичних та економічних реформ.

Слід відзначити принципову розбіжність у поглядах України та ЄС стосовно кінцевої мети співпраці у рамках Плану дій. ЄС розглядає ПД як інструмент участі України в Європейській політиці сусідства, яка позиціонується як альтернатива процесу розширення ЄС. Україна розглядає ПД як підготовчий етап для виведення двосторонніх відносин на якісно новий рівень, переходу від принципів партнерства та співробітництва у рамках УПС до принципів політичної асоціації та економічної інтеграції у рамках "нової посиленої угоди". Укладення цієї угоди у такому форматі ("європейська угода про асоціацію") повинно створити передумови для підготовки до набуття Україною членства в ЄС. Таке бачення сьогодні не знаходить підтримки серед держав-членів ЄС.

Завершення терміну чинності Плану дій Україна – ЄС у лютому 2008 року поставило питання про його подальшу долю. Європейська сторона виступала за його безумовне продовження за будь-яких умов. Така позиція пояснювалася побоюваннями ЄС, що припинення чинності ПД з Україною свідчитиме про "провал" Європейської політики сусідства та матиме аналогічні наслідки для планів дій ЄС з іншими країнами-партнерами ЄПС.

У свою чергу, українська сторона виступала за проведення спільної оцінки Плану дій відповідно до його принципу спільної власності та відповідальності. Після тривалих переговорів ця пропозиція була підтримана ЄС.

Українська сторона також відзначала, що за три роки Україна та ЄС практично виконали пріоритети Плану дій, що було підтверджено на Київському Самміті Україна – ЄС у вересні 2007 р. У зв'язку з цим немає потреби у безумовному продовженні його чинності. Крім цього, Україна виступала не за продовження Плану дій, а за визначення додаткових заходів у розвиток його пріоритетів, які б дали можливість підтримати рівень розвитку двосторонніх відносин до укладення нової посиленої угоди. Прикладом таких заходів міг би стати початок діалогу з ЄС стосовно умов запровадження безвізового режиму ЄС для України. У цілому українська сторона прагнула використати бажання ЄС зберегти План дій для погодження додаткових вигідних для України заходів.

Відповідні неформальні консультації з визначення компромісного рішення були проведені 26 січня 2008 року. За результатами консультацій сторони погодилися здійснити стислу політичну оцінку реалізації Плану дій Україна – ЄС та доповнити комплекс ще невиконаних заходів низкою нових пріоритетів співробітництва.

Таким чином на Дванадцятому засіданні Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС  (11 березня 2008 року у Брюсселі) сторони ухвалили відповідний звіт про спільну оцінку прогресу реалізації Плану дій Україна – ЄС, спільно підготовлений сторонами напередодні засідання Ради.

Звітом були закріплені попередні домовленості між Україною та ЄС щодо продовження терміну реалізації Плану дій максимум на один рік. Важливим елементом пролонгації Плану дій стала низка додаткових пріоритетних заходів співробітництва у 2008 році. До них належать, зокрема: (і) продовження переговорів щодо укладення нової посиленої угоди, включаючи створення зони вільної торгівлі; (іі) тісне співробітництво у виконанні угод про спрощення візового режиму та реадмісію; (ііі) сприяння Україні в укладенні двосторонніх угод про малий прикордонний рух з сусідами державами-членами ЄС; (іv) продовження консультацій щодо угоди з питань спільного авіаційного простору; (v) інтенсифікація співробітництва з метою приєднання України до Угоди про Енергетичне співтовариство тощо.  

Важливою домовленістю Ради стало рішення про опрацювання наприкінці 2008 - початку 2009 року нового політичного інструменту на заміну Плану дій Україна-ЄС, який базуватиметься на погоджених на той момент положеннях нової посиленої угоди.

Переговори щодо нової посиленої угоди між Україною та ЄС

Найбільш актуальним питанням співробітництва Україна – ЄС на сучасному етапі є ведення переговорного процесу щодо укладення нового базового договору на заміну УПС, яка також міститиме суттєву складову про створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Сім раундів офіційних переговорів між Україною та ЄС щодо нового договору відбулися, відповідно, 5 березня 2007 року у Брюсселі, 2-3 квітня 2007 року у Києві, 23-24 травня 2007 року у Брюсселі, 2-4 липня 2007 року у Києві, 16-18 жовтня 2007 року у Брюсселі та 25 – 31 січня 2008 року у Києві, 12-14 березня 2008 року у Брюсселі.

За результатами останнього сьомого раунду було досягнуто значного прогресу у погодженні консолідованого тексту  угоди у частині  юстиції, свободи та безпеки. Результативними виявилися обговорення проектів відповідних частин тексту угоди, що стосуються секторального співробітництва. Також сторони обмінялися  думками щодо преамбули, головних цілей та принципів майбутньої угоди.

Наступний, восьмий раунд переговорів планується провести 2 червня 2008 р. у Києві.

Україна та ЄС погоджуються з тим, що одним з пріоритетів співробітництва на найближчу перспективу має стати поглиблення економічної інтеграції. Цю мету планується досягти шляхом укладення всеосяжної та поглибленої зони вільної торгівлі (ЗВТ) у рамках нової посиленої угоди, яка передбачатиме лібералізацію у сфері руху товарів, капіталів та послуг та широку гармонізацію нетарифних інструментів економічного регулювання (технічні стандарти). Формальні переговори щодо створення ЗВТ з Україною, як було заплановано, були розпочаті під час візиту 18 лютого ц.р. Комісара з питань торгівлі П.Мендельсона до Києва. 23-25 квітня 2008 р. відбувся другий раунд перегорів щодо створення ЗВТ Україна - ЄС.

 

 

Двостороннє співробітництво за окремими напрямами

 

Діалог у сфері зовнішньої політики та безпеки

 

Україна активно залучається до реалізації Європейської політики безпеки та оборони (ЄПБО).

Відповідно до підписаноїу грудні 2002 року Угоди про участь України у Поліцейській Місії ЄС у Боснії і Герцеговині, український контингент у період з січня 2003 р. по грудень 2005 р. брав участь в операції ЄС у Боснії і Герцеговині. У листопаді 2005 року Радою ЄС було прийнято рішення про започаткування в БіГ оновленої поліцейської місії. З 13 лютого 2006р. 5 представників МВС України приймають участь у цій місії.

У вересні 2003 р. Радою ЄС було започатковано Поліцейську Місію ЄС у Республіці Македонія, в якій Україна брала участь протягом 2004-2005рр. Місію в Македонії було завершено у грудні 2005р.

Україна на постійній основі запрошується до операцій ЄС, що передбачають участь третіх країн. Так, у 2004р. Україні було запропоновано приєднатися до Поліцейської місії ЄС у Демократичній Республіці Конго,  у листопаді 2005р. – взяти участь уПоліцейській місії ЄС на території Палестини. У 2007 році ЄС запросив Україну до операцій у Афганістані. Наразі наша держава також розглядається як потенційний учасник Місії ЄС з верховенства права у Косово.

У січні 2008 року Україну було офіційно запрошено до участі у військовій операції ЄС у Чаді та ЦАР. На цей час тривають переговори щодо можливих параметрів та умов участі України у даній операції ЄС.

Правовою основою участі України у місіях ЄС з врегулювання криз єУгода між ЄС і Україною про визначення загальної схеми участі України в операціях Європейського Союзу із врегулювання криз, ратифікована Верховною Радою України 6 березня 2008 р. та підписана Президентом України В.Ющенком. Відповідно до положень Угоди вона набула чинності 1 травня 2008 року.

З 2005 року Україна на постійній основі приєднується до позицій та заяв ЄС з регіональних проблем та питань міжнародного життя, що дає можливість активно залучатись до кола питань у сфері зовнішньої та безпекової політики ЄС.

ЄС визнає важливу роль України у забезпеченні безпеки і стабільності на континенті, а також її високий промислово-технологічний потенціал у військовій сфері, що підтверджується практикою запрошення нашої держави до проведення військових навчань за участю підрозділів ЄС. З метою розширення участі нашої держави у реалізації завдань Європейської політики безпеки та оборони Україна розробила та передала у жовтні 2002 р. на розгляд стороні ЄС проект Угоди про використання Євросоюзом стратегічного авіаційно-транспортного потенціалу України.

Тематика співробітництва між Україною та ЄС у політико-безпековій сфері на постійній основі є предметом обговорення сторін у рамках Самітів Україна – ЄС; Ради з питань співробітництва Україна – ЄС; зустрічей в рамках Трійки ЄС - Україна на міністерському рівні та на рівні політичних директорів.

Важливою сферою співробітництва з ЄС стала активізація позиції України з проблем придністровського врегулювання. Завдяки активній позиції України 1 грудня 2005 року розпочала роботу Прикордонна Місія ЄС на українсько-молдовському кордоні, 16 березня 2006 року був відновлений повноцінний митний та прикордонний контроль на придністровській ділянці українсько-молдовського кордону.

Питання можливої участі ЄС у процесі знищення та утилізації боєприпасів, непридатних для подальшого використання та зберігання знаходиться на порядку денному співробітництва Україна – ЄС у сфері політики та безпеки.  

У вересні 2001 року стороні ЄС було передано проект Меморандуму щодо потреб України у ліквідації боєприпасів, непридатних для подальшого використання і зберігання, розроблений Міністерством оборони України. У лютому 2003 р. стороні ЄС було передано інформацію Міноборони щодо технічних характеристик та кількості боєприпасів, пропозиції щодо можливих технологій їхнього знешкодження та проектні пропозиції по створенню промислових потужностей з утилізації боєприпасів на території України, а у жовтні 2004 року – оновлену інформацію щодо потреб України у цій сфері.

Питання можливої участі ЄС у процесі знищення та утилізації боєприпасів в Україні також порушувалося під час проведених протягом 2005-2008 рр. засідань Трійки робочої групи ЄС з питань експортного контролю (COARM) – Україна, Трійки робочих груп з питань глобального роззброєння і експортного контролю та з питань нерозповсюдження ЗМЗ (CONOP/CODUN), а також під час 12-го засідання Ради з питань співробітництва Україна – ЄС (м. Брюссель, 11 березня 2008 р.).

Співробітництво України з ЄС у сфері ліквідації протипіхотних мін здійснюється у відповідності до Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення (Оттавська конвенція). У результаті співпраці України з ЄС створено  передумови для започаткування практичної реалізації проекту з утилізації 6 млн. мін за фінансової підтримки ЄС.

 

Діалог у сфері юстиції, свободи та безпеки

 

Щодо співробітництва з візових питань і реадмісії

Україна та ЄС завершили тривалий процес переговорів щодо пакетного укладення двосторонніх угод про спрощення візового режиму та про реадмісію. 27 жовтня 2006 року тексти обох документів були парафовані під час Гельсінкського Саміту Україна-ЄС.

17 червня 2007 року Україна та ЄС підписали в пакетному порядку угоди про спрощення візового режиму та реадмісію осіб. З 1 січня 2008 року угоди набули чинності.

Визначальним питанням щодо візової угоди було максимальне збереження переваг візового режиму, передбачених двосторонніми угодами між Україною та окремими державами-членами ЄС. Укладення візової угоди дасть можливість суттєво спростити візовий режим ЄС для українських громадян. Зокрема, угода містить положення про:

-                  перспективу запровадження взаємного безвізового режиму;

-                  безвізовий режим для власників дипломатичних паспортів;

-                  видачу багаторазових віз (строком від 1 до 5 років) широкому колу громадян України, в т.ч. представникам бізнесових кіл, журналістам, спортсменам, учасникам наукових, культурних і мистецьких заходів;

-                  видачу безкоштовних віз для певних категорій осіб, зокрема дітей віком до 18 років та дітей віком до 21 року, що знаходяться на утриманні, пенсіонерів, журналістів.

Угода також упорядковує перелік документів, що підтверджують мету поїздки, фіксує консульський збір за видачу візи на рівні 35 євро та 70 євро у термінових випадках, обмежує строки розгляду анкет на видачу візи. Європейська сторона планує також спростити візовий режим для мешканців західних прикордонних регіонів України у рамках Регламенту ЄС про малий прикордонний рух. З цією метою Політична заява до угоди закликає Польщу, Угорщину, Словаччину і Румунію укласти з Україною відповідні двосторонні угоди.

ЄС продовжує роботу над розробкою і затвердженням Єдиного Візового Кодексу, метою якого є гармонізована і прозора практика видачі шенгенських віз дипломатичними представництвами і консульськими установами держав-учасниць Шенгенської зони. При цьому,сторона ЄС обумовлює ратифікацію Угоди про спрощення візового режиму між Україною і Європейськими Співтовариствами поширенням безвізового режиму в’їзду та короткотермінового перебування в Україні на громадян Болгарії і Румунії.

Угода про реадмісію осібпокликана запровадити ефективні процедури ідентифікації та повернення осіб, які не виконують або припинили виконувати умови, передбачені для в'їзду та перебування на території України або однієї з держав-членів Європейського Союзу, а також полегшити транзитний проїзд таких осіб. Нею передбачені звичайна і прискорена процедури реадмісії, визначаються документи, що підтверджують походження нелегального мігранта, встановлюються часові рамки виконання запитів щодо реадмісії.

В угоді сторони змогли досягти компромісу стосовно встановлення дворічного перехідного періоду щодо реадмісії в Україну мігрантів з третіх країн, що дасть нашій державі додатковий час для створення відповідних інституційних спроможностей у сфері управління міграцією та зміцнення прикордонного контролю. У цьому зв'язку українській стороні вдалося заручитися зобов'язанням ЄС надати додаткову фінансову та технічну допомогу для цих потреб, що відображено у спільній декларації як додатку до угоди про реадмісію.

 

Щодо облаштування державного кордону України за допомоги ЄС

У контексті проведення переговорів щодо укладенняУгоди про реадмісію, українська сторона наполягала на необхідності збільшення фінансової допомоги ЄС для забезпечення належного виконання Україною положень цієї Угоди. ЄС в рамках технічних програм Європейського інструменту сусідства та партнерства (ЄІСП) на 2007 рік виділив Україні 120 млн. євро, з яких 30 млн. – на цілі реалізації угоди про реадмісію. Водночас існують серйозні занепокоєння, що зазначені 30 млн. євро не будуть реалізовані у відповідні терміни. Українська сторона пропонує перерозподілити ці гроші та направити їх частку на цілі розвитку прикордонної інфраструктури України.

Європейська сторона відмічала, щоготова до розгляду пропозицій України, однак, з огляду на суперечливий характер звернень української сторони, не може чітко усвідомити які саме потреби (реадмісія/облаштування прикордонної інфраструктури) вимагають пріоритетного фінансування.  Комісар ЄК з питань зовнішніх зносин та європейської політики сусідства Б.Ферреро-Вальднер у своєму листі, адресованому Прем’єр-міністру України В.Януковичу зазначала, що кошти для покращення прикордонної інфраструктури передбачені також Прикордонним компонентом Європейського інструменту сусідства та партнерства (ЄІСП). Таким чином, ЄК закликає Україну якомога ефективніше використовувати можливості, які передбачені Програмами прикордонного співробітництва ЄІСП 2007-2013 рр.

У цьому зв’язку Україна особливої уваги приділяє розробці та подальшому впровадженню ППС за участю України, а саме „Україна-Румунія-Молдова”, „Україна-Угорщина-Словаччина-Румунія”, „Україна-Польща-Білорусь” та „Чорне море”, які на сьогоднішній день знаходяться на завершальному етапі підготовки.

 

Поновленняздійснення спільного прикордонного і митного контролю на українсько-польському кордоні та поширення практики застосування такого виду контролю на інші сухопутні ділянки кордону України з сусідніми країнами-членами Євросоюзу

Українська сторона неодноразово порушувала питання щодо відновлення здійснення спільного прикордонного та митного контролю у спільних пунктах пропуску через українсько-польський кордон.  ЄС інформував, що спільний прикордонний і митний контроль є високоефективним видом контролю, який забезпечує  суттєве прискорення здійснення прикордонних і митних процедур. Водночас, поновлення здійснення спільного контролю можливе тільки, у разі забезпечення дотримання вимог Шенгенського законодавства.

Україна сторона зацікавлена у поновленні здійснення спільного прикордонного і митного контролю на українсько-польському кордоні та поширення практики застосування такого виду контролю на інші сухопутні ділянки кордону України з сусідніми країнами-членами Євросоюзу.

Одним із важливіших напрямів співпраці України з ЄС у сфері прикордонно-митних питань є діяльність Місії  EUBAM.

7 жовтня 2005 рокубув підписаний Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України, Урядом Республіки Молдова та Європейською Комісією щодо Місії Європейської Комісії з надання допомоги в питаннях кордону Україні та Республіці Молдова (EUBAM), який створив правову базу для практичного співробітництва між Україною, Молдовою та ЄС з митно-прикордонних питань.

30 листопада 2005 рокуМісія EUBAM розпочала діяльність під керівництвом генерала Ференца Банфі (представник Угорщини). Місія є консультативним та технічним органом.

Головні завдання Місії: надання допомоги у гармонізації стандартів та процедур управління спільним кордоном, забезпечення безпеки кордону відповідно до норм, що діють у країнах-членах ЄС; надання сприяння у підвищенні професіоналізму співробітників митних та прикордонних служб України та Молдови на оперативному рівні; покращення аналітичної складової роботи партнерських служб; сприяння покращенню співпраці між митними та прикордонними службами України та РМ, а також з іншими правоохоронними органами.

Штаб-квартира Місії розташована в м.Одеса. Діють польові офіси Місії (Отач, Кишинев, Басарабяска, Одеса, Іллічівськ, Кучурган, Котовськ). На сьогодні міжнародний склад Місії нараховує 119 осіб, з яких 33 експерти відібрані Європейською Комісією, 86 – направлені країнами-членами ЄС. Національний склад Місії становить 111 осіб з української та молдовської сторін.

У практику діяльності Місії увійшло проведення спільних операцій з правоохоронними органами України та Молдови.

             Про активний характер співпраці з Місією свідчить проведення за участю представників зовнішньополітичних відомств, прикордонних і митних служб, міністерств внутрішніх справ і служб безпеки України та Республіки Молдова Координаційних нарад Місії. У 2006-2007 роках відбулося 24 таких засідання. На Координаційних нарадах, що проходили протягом січня-квітня ц.р. було презентовано спільний щомісячний звіт про становище на українсько-молдовському кордоні, спільні прикордонні операції на 2008 рік, стан виконання протоколів про обмін інформацією між митними та прикордонними службами України та Республіки Молдова, а також інші питання прикордонно-митної сфери співпраці з Місією EUBAM. Остання, 28 Координаційна нарада була проведена у м.Одеса 22 квітня ц.р.

На постійній основі проводяться щоквартальні засідання Консультативної Ради Місії EUBAM. У заході беруть участь керівництво Місії EUBAM, Представництва ЄК в Україні, ОБСЄ в Молдові, а також представники зовнішньополітичних, прикордонних і митних відомств та інших зацікавлених ЦОВВ України і Республіки Молдова.

Останнє, 9 засідання Консультативної Ради відбулось 11 березня 2008 року у м.Одеса. В результаті засідання учасники підкреслили відмінні результати співпраці з Місією у 2007 р., а також протягом січня-лютого 2008 р., взяли до уваги звіт української сторони стосовно зміцнення зусиль у демаркаційному процесі, інформацію прикордонно-митних служб щодо пріоритетів діяльності на ц.р.; схвалили концепцію 5 спільної операції “Фокус 2”, відзначили успішне завершення обміну попередньою інформацією між митними службами України та РМ.

За підсумками діяльності Місії протягом 2006-2007 років українській стороні було передано понад 100 рекомендацій щодо покращення діяльності митних та прикордонних органів України, співпраці з відповідним службами РМ, проведено низку тренінгів та спільних операцій.

             20 вересня 2006 року Кабінет Міністрів України затвердив „План додаткових заходів у сферах державної безпеки та безпеки державного кордону України”, в якому враховані рекомендації Місії.

За участю заступника Голови Місії EUBAM Удо Буркохолдеравідбулось 31 засідання Спільної українсько-молдовської демаркаційної комісії (3-6 березня ц.р., м.Чернівці). 
Успішним є співробітництво з Місією EUBAM і в рамках проекту BOMMOLUK, що передбачає удосконалення управління на українсько-молдовському кордоні. Формально проект завершився 31 грудня 2007 року. Не зважаючи на це, робота з постачання товарів, закуплених для партнерських служб України та РМ, продовжуватиметься у поточному році. З метою продовження роботи по забезпеченню співробітництва між митними, прикордонними та правоохоронними службами Молдови та України з 2008 року здійснюється реалізація другої фази проекту BOMMOLUK.

Проект BOMMOLUK-2 буде спрямований головним чином на створення Регіонального центру тренінгів Державної прикордонної служби України в Котовську, а також на допомогу у покращенні прикордонної інфраструктури, надання обладнання для партнерських служб і проведення тренінгів для особового складу прикордонних пунктів України та РМ.

Перспективи розвитку співробітництва між Україною і ЄС у сфері ЮСБ

1. Забезпечення належного виконання оновленого Плану дій Україна-ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки та Плану-графіку його імплементації.

План дій офіційно ухвалено під час спільного засідання Ради по співробітництву у червні 2007 року. План-графік затверджено 10.04.2008р. під час засідання підкомітету № 6„Юстиція, свобода та безпека” Комітету з питань співробітництва між Україною і ЄС.

2.Укладення Угоди про стратегічне співробітництво між Україною і Європолом та забезпечення набрання нею чинності.

Оновлений проект Угоди, отриманий у квітні 2008 року, опрацьовується причетними державними органами України з метою його підготовки до підписання.

3. Вжиття заходів для набрання чинності Конвенцією Ради Європи про захист особистих даних для нашої держави та ініціювання проведення переговорів щодо укладення оперативних угод з Європолом і Євроюстом –

З метою налагодження оперативного співробітництва з Європолом і Євроюстом 9 січня 2007 року було прийнято Закон України «Про захист персональних даних», однак 30 січня 2007 року Президент України наклав вето на зазначений Закон. 22 лютого 2007 року була прийнята Постанова Верховної Ради України про доопрацювання Закону України «Про захист персональних даних». Проект Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних та Додаткового протоколу до Конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних щодо органів нагляду та транскордонних потоків даних» знаходиться в Секретаріаті Президента України.

4. Виконання положень Робочих домовленостей з Агентством ЄС з менеджменту оперативного співробітництва на зовнішніх кордонах (FRONTEX) та підготовка до підписання Рамкової Угоди про партнерство між Адміністрацією Держприкордонслужби та агентством FRONTEX.

Підписання Робочих домовленостей між Державною прикордонною службою України і FRONTEX було проведене в ході засідання міністрів Україна-Трійка ЄС з питань ЮСБ 11.06.07. Державна прикордонна служба України і FRONTEX, на основі укладених Робочих домовленостей, проводять підготовку до виконання низки спільних проектів у сферах управління міграцією та прикордонного менеджменту.

Водночас, як засвідчила практика імплементації зазначених домовленостей, вони не можуть бути підставою для фінансування спільних заходів України з агенцією FRONTEX, тому ДПСУ вживає заходів для укладення міжнародного договору, який врегулює всі аспекти співробітництва ДПСУ з агенцією FRONTEX.

5. Запровадження і підтримання нового формату діалогу України з ЄС у сфері протидії наркотикам .

01.06.07 у Брюсселі вперше відбулося засідання Україна - Трійка ЄС з питань протидії наркотикам. Передбачається продовжити практику проведення спільних засідань у такому форматі. Наступне засіданняУкраїна - Трійка ЄС з питань протидії наркотикам заплановане на 26 червня ц.р.

6.Налагодження співпраці з Лісабонським Моніторинговим Центром ЄС з питань наркотиків (EMCDDA).

За ініціативою МЗС, МОЗ розробив проект Меморандуму про взаєморозуміння між МОЗ таЛісабонським Моніторинговим Центром ЄС з питань наркотиків (EMCDDA), який зараз опрацьовується зазначеним Моніторинговим центром.

Торговельно-економічне та секторальне співробітництво

За даними Держкомстату України, у 2007 році у зовнішній торгівлі товарами між Україною та країнами-членами ЄС спостерігалося збільшення обсягів як експорту товарів з України, так і їх імпорту з Європейського Союзу.

Експорт товарів до країн ЄС склав 13926,8 млн.дол., імпорт – 22217,9 млн. дол.. Порівняно з 2006 р. експорт збільшився на 15,1%, імпорт – на 37,2%. Негативне сальдо становило 8301,1 млн.дол. проти негативного у сумі 4106,7 млн.дол. у 2006 р. Коефіцієнт покриття експортом імпорту складав 0,63, у 2006 р. – 0,75.

У загальному обсязі експорту країни доля ЄС становила 28,3%, імпорту – 36,6% (у 2006 р. відповідно 31,5% і 36%).

Головними партнерами, як в експорті, так і в імпорті товарів залишаються Німеччина (відповідно 1644,5 і 5830 млн.дол.), Польща (1636,9 і 2920,5 млн.дол.) та Італія (2675,2 і 1789,3 млн.дол.).

Прямі іноземні інвестиції в Україну на 1 січня 2008р. склали 22944,5 млн.дол. ( на 1 січня 2007р. – 16258,7 млн.дол.). найбільшими інвесторами в Україну є Кіпр, Німеччина, Нідерланди, Австрія, Великобританія.

Починаючи з 2007 року активно проводиться робота по створенню правового базису поглибленого співробітництва Україна – ЄС. Досягнуто помітного прогресу у переговорах щодо економічної та секторальної частини нової посиленої угоди, що укладатиметься на заміну УПС, зокрема, сформовано проект положень щодо окремих секторальних питань.

18 лютого 2008 року під час візиту в Україну члена ЄК П.Мендельсона були започатковані офіційні переговори щодо створення поглибленої зони вільної торгівлі Україна – ЄС. Положення щодо ЗВТ визначатимуть правову базу для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів та, частково робочої сили між Україною та ЄС, а також для регуляторного наближення, спрямованого на поступове входження економіки України до спільного ринку ЄС. 23-25 квітня 2008 р. відбувся другий раунд перегорів щодо створення ЗВТ Україна - ЄС.

Актуальним у торговельно-економічному співробітництві залишається встановлення діалогу з зовнішньоторговельної статистики, з’ясування та усунення причин розходження статистичних даних. Нарощування від’ємного для України сальдо торгівлі з ЄС також загострило важливість вирішення комплексу питань, пов’язаних з доступом української продукції до ринків Європейського Союзу.

В рамках взаємодії Україна-ЄС з проблематики „Політика в сфері підприємств, конкуренція, співробітництво в регуляторній сфері” реалізуються домовленості щодо приєднання України до Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції (АСАА), опрацювання питання впровадження в Україні Хартії малих та середніх підприємств, механізму приєднання до Хартії, регуляторного співробітництва у сфері послуг, підтримки діалогу у галузі санітарії та фітосанітарії, інше.

Проводиться робота з забезпечення належної підготовки української промисловості до функціонування в умовах запровадження ЄС нового законодавства з реєстрації, оцінки та авторизації хімічних речовин („REACH”), започатковано окремий діалог з питань захисту географічних зазначень в Україні.

З метою інтенсифікації співробітництва між Україною та ЄС у сфері космічних досліджень у 2005 р. було укладено Угоду про співпрацю у створенні цивільної Глобальної навігаційної супутникової системи (ГНСС); створюються умови для поступового набуття Україною статусу члена Європейського космічного агентства (ЄКА), зокрема, 25 січня 2008 року підписано Угоду між Урядом України та ЄКА щодо співробітництва у використанні космічного простору в мирних цілях.

У розвиток підписаної Україною та ЄС у 2005 році „горизонтальної” авіаційної угоди започатковано переговорний процес щодо укладення між Україною та ЄС Угоди про створення Спільного авіаційного простору.

З метою приведення системи морської безпеки України у відповідність до норм і стандартів ЄС, а також забезпечення вільного доступу українських суден до європейських морських портів і комунікацій проводиться робота по налагодженню взаємодії з Європейським агентством з безпеки на морі (EMSA).

Прагнучи до активізації співробітництва з ЄС у транспортній сфері, зокрема шляхом гармонізації нормативно-правової бази, протягом 2005-2007 рр. Україна приєдналася до ряду угод та конвенцій, якими регулюються транспортні перевезення в ЄС: Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); Європейської угоди про важливі лінії міжнародних комбінованих перевезень та відповідні об’єкти; Протоколу від 3 червня 1999 року до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ); Угоди про прийняття єдиних умов періодичних технічних оглядів колісних транспортних засобів і про взаємне визнання таких оглядів; Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ); Угоди про міжнародні перевезення харчових продуктів, що швидко псуються, та про спеціальні транспортні засоби, які призначені для цих перевезень (УПШ).

Зважаючи на значні можливості та потенціал Сьомої Рамкової програми з наукових досліджень і розвитку технологій (2007-2013рр.), створюються умови для забезпечення активної участі українських науковців у її реалізації.

Важливим завданням секторального співробітництва України з ЄС є інтеграція українського енергетичного сектору з ринком ЄС.

Стратегію співпраці України з ЄС у сфері енергетики закладено в положенняхМеморандуму про взаєморозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі, підписаного 1 грудня 2005 р. Меморандум охоплює п’ять сфер розширеного двостороннього співробітництва:

1.Ядерна безпека.

2.Інтеграція ринків електроенергії та газу.

3.Підвищення безпеки енергопостачання та транзиту вуглеводнів.

4.Структурна реформа, підвищення стандартів із техніки безпеки та охорони довкілля у вугільній галузі.

5.Енергоефективність.

Значення Меморандуму полягає в наявності спільних завдань енергетичної політики ЄС та України, які зорієнтовані на втілення стратегічних інтересів у сфері диверсифікації та безпеки постачання енергоресурсів, а також електроенергетики.

МЗС

травень 2008 р.