25 вересня в облдержадміністрації відбулася регіональна нарада «Можливості супутникових технологій у сприянні вирішення проблем Миколаївщини».

Учасники наради – спеціалісти з України і Росії – обговорювали питання:

-можливості сучасних геоінформаційних технологій, пов‘язаних з дистанційним зондуванням Землі космічними засобами та високоточним позиціюванням на базі глобальних навігаційних супутникових систем GPS та ГЛОНАСС для забезпечення ефективного моніторингу навколишнього природного середовища Миколаївщини;

-створення обласної інфраструктури геопросторових даних;

-інформаційне забезпечення заходів з попередження та оперативної оцінки наслідків надзвичайних ситуацій;

-дистанційні методи оперативних оцінок стану природних ресурсів (ґрунтів, посівів, урожайності, земельного фонду, землекористування, лісів, пасовищ тощо);

-супутниковий моніторинг морського узбережжя;

-вивчення та ефективне використання рекреаційно-туристичного потенціалу регіону;

-впровадження сучасних інформаційних технологій в енергетичній галузі, в міському господарстві, будівництві, транспорті, водному господарстві;

-оперативне забезпечення сучасними картографічними матеріалами;

-створення регіональної інформаційно-аналітичної системи управління природокористуванням, ресурсами та заходами у надзвичайних ситуаціях.

Зокрема, учасники наради відзначили актуальність впровадження сучасних інформаційних технологій з врахуванням впливу природних чинників на сільськогосподарську діяльність Миколаївщини. Південь України виконує роль основного регіону виробництва зерна. Водночас за всіма метеорологічними параметрами він є регіоном ризикованого землеробства. Еволюція екстремальних погодно-кліматичних умов проходить в напрямі від перезволоження до посух, які є найбільш шкідливими для сільськогосподарського виробництва та несприятливими для сівби і перезимівлі озимих культур.

До екстремальних чинників відносяться рукотворні постійної дії і стихійні, зокрема: обмежена кількість випадання опадів та снігового покриву, відсутність полезахисних лісосмуг, розораність ріллі, наявність гумусу та якість ґрунтів. 

В історичному плані найбільш екстремально-погодні умови на формування врожаю всіх культур на переважній території України спостерігалися в 1928 році, коли було пересіяно близько 85% загиблих площ озимих. Природні аномальні явища в сучасний період мають сталу тенденцію до повторень практично через 3-4 роки. Тож, вважається, що застосування сучасних інформаційних технологій дозволить здійснювати оперативну оцінку стану та прогнозування розвитку аномальних та екстремальних кліматичних умов (посухи, пилові бурі, суховії), які є найбільш шкідливими для виробництва сільськогосподарської продукції.