Місце розташування:Женева, Швейцарія
Заснована: 1 січня 1995 р.
Створена: за результатами переговорів Уругвайського раунду (1986-94)
Членство: 148 країн (за станом на лютий 2005 року.)
Бюджет: 134 млн. швейцарських франків (приблизно 90 млн. дол. США).
Штат Секретаріату: 500 співробітників
Глава: генеральний директор

Мета і принципи. Світова організація торгівлі (СОТ), що є спадкоємицею діючої з 1947р. Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), почала свою діяльність з 1 січня 1995 р. СОТ покликана регулювати торговельно-політичні відносини учасників Організації на основі пакета Угод Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів (1986-1994 р.). Дані документи є правовим базисом сучасної міжнародної торгівлі.

Угода про заснування СОТ передбачає створення постійно діючого форуму країн-членів для врегулювання проблем, які впливають на їх багатосторонні торговельні відносини, і контролю за реалізацією угод і домовленостей Уругвайського раунду. СОТ функціонує багато в чому так само, як і ГАТТ, але при цьому здійснює контроль за більш широким спектром торговельних угод (включаючи торгівлю послугами і питання торговельних аспектів прав інтелектуальної власності) і має значно більші повноваження у зв'язку з удосконалюванням процедур прийняття рішень і їхнього виконання членами організації.

З 1947 р. обговорення глобальних проблем лібералізації і перспектив розвитку світової торгівлі проходить у рамках багатосторонніх торговельних переговорів (БТП) під егідою ГАТТ. До 2002 р. проведено 8 раундів БТП, включаючи Уругвайський, і вже почався дев'ятий. Головним завданням цієї впливової міжнародної економічної організації є лібералізація світової торгівлі.

Основними принципами і правилами ГАТТ/СОТє:

–        торгівля без дискримінації, а саме взаємне надання режиму найбільшого сприяння у торгівлі і взаємне надання національного режиму товарам і послугам іноземного походження;

–        регулювання торгівлі переважно тарифними методами;

–        відмова від використання кількісних і інших обмежень;

–        транспарентність торговельної політики;

–        врегулювання торговельних суперечок шляхом консультацій, переговорів і т.д.

Найважливішими функціями СОТ є:

–        контроль за виконанням угод і домовленостей пакета документів Уругвайського раунду;

–        проведення багатосторонніх торговельних переговорів і консультацій між зацікавленими країнами-членами;

–        врегулювання торговельних суперечок; огляд національної торговельної політики країн-членів;

–        технічне сприяння державам, що розвиваються, з питань, що стосується компетенції СОТ;

–        співробітництво з міжнародними спеціалізованими організаціями.

Вищим органом СОТ є Конференція міністрів, що поєднує представників всіх учасників організації. Сесії конференції проходять не рідше одного разу в два роки, на них обговорюються і приймаються рішення щодо принципових питань, пов'язаних з пакетом угод Уругвайського раунду.

Структура і функції. Між сесіями Конференцій міністрів по мірі необхідності (8-10 разів у рік) для рішення поточних і процедурних питань скликається Генеральна Рада, що складається з представників всіх учасників організації. Крім того, Генеральна рада адмініструє діяльність Органу з врегулювання суперечок та Органу з огляду торговельної політики.

Конференція міністрів СОТ засновує Комітет з торгівлі і розвитку, Комітет з обмежень з метою забезпечення рівноваги платіжного балансу, Комітет з бюджету, фінансів і адміністрації, а також Комітет з торгівлі і навколишнього середовища, Комітет з регіональних торговельних угод і низку інших органів. Конференція міністрів (чи Генеральна рада) призначає Генерального директора СОТ. З 1999р. по вересень 2002 р. їм був Майк Мур, екс-прем'єр-міністр Нової Зеландії. Однак термін повноважень Гендиректора скорочений до трьох років і у вересні 2002 р. його замінив Супачай Паничпакді, який був віце-прем'єр Таїланду.

Під керівництвом Генеральної ради працюють Рада з торгівлі товарами, Рада з торгівлі послугами і Рада з ТРІПС, а також ряд інших органів. Виконавчим органом організації є Секретаріат СОТ в Женеві (Швейцарія), у структурних підрозділах якого зайнято 500 чоловік. Робочі мови СОТ – англійська, французька і іспанська.

Бюджет організації складає приблизно 134 млн. швейц. франків ( =90 млн. $).

Членство. Відповідно до Угоди про створення СОТ, країнами-засновниками організації стали всі Договірні Сторони - учасники ГАТТ (128 держав), що надали списки зобов'язань щодо товарів і послуг і ратифікували пакет угод Уругвайського раунду. В даний час повноправними учасниками СОТ є 148 держав. Більше тридцяти держав мають статус спостерігача у СОТ. Переважна більшість з них, у тому числі Росія, Саудівська Аравія, Алжир, Україна, Казахстан, інші держави СНД (крім Туркменії) знаходяться на різних стадіях приєднання до СОТ. Крім цього, понад 60 міжнародні організації мають статус спостерігача в різних структурах СОТ, у т.ч. ООН, ЮНКТАД, МВФ, МБРР, регіональні угруповання, товарні асоціації. Під егідою ЮНКТАД/СОТ діє Міжнародний торговий центр, що сприяє країнам, що розвиваються, у сфері світової торгівлі.

  Процедура приєднання до  Світової організації торгівлі, вироблена за півстоліття існування ГАТТ/СОТ, багатопланова і складається з декількох етапів. Як показує досвід країн-здобувачів, цей процес займає в середньому 5-7 років. Усі зазначені нижче процедури приєднання цілком поширюються і на Україну. На першому етапі в рамках спеціальних Робочих груп відбувається детальний розгляд на багатосторонньому рівні економічного механізму і торговельно-політичного режиму країни, що приєднується, на предмет їхньої відповідності нормам і правилам СОТ. Після цього починаються консультації і переговори про умови членства країни-здобувача в даній організації. Ці консультації і переговори, як правило, проводяться на двосторонньому рівні з усіма зацікавленими країнами-членами РГ. Насамперед переговори стосуються "комерційно значущих" поступок, що країна, яка приєднується, буде готова надати членам СОТ щодо доступу на її ринок товарів і послуг, а також щодо формату і термінів прийняття на себе зобов'язань по Угодах, що випливають із членства у СОТ. У свою чергу країна, яка приєднується, як правило, дістає права, якими володіють і всі інші члени СОТ, що практично буде означати припинення її дискримінації на зовнішніх ринках. (Хоча, наприклад, Китай не зміг домогтися одержання всіх цих прав у повному обсязі). У випадку протиправних дій з боку будь-якого члена організації, будь-яка країна зможе звертатися з відповідною скаргою до Органу з врегулювання суперечок (ОВС), рішення якого обов'язкові для безумовного виконання на національному рівні кожним учасником СОТ.

Однією з головних умов приєднання нових країн до СОТ є приведення їхнього національного законодавства і практики регулювання зовнішньоекономічної діяльності у відповідність до положеннями пакета угод Уругвайського раунду. На заключному етапі приєднання відбувається ратифікація національним законодавчим органом країни-здобувача всього пакета документів, погодженого в рамках Робочої Групи і затвердженого Генеральною радою. Після цього зазначені зобов'язання стають частиною документів СОТ і національного законодавства, а сама країна-кандидат одержує статус члена СОТ.

Вступ України до СОТ є одним з головних пріоритетів економічної політики України та визначений одним з головних завдань Уряду України.

Членство у Світовій організації торгівлі розглядається як системний фактор розвитку національної економіки, лібералізації зовнішньої торгівлі, створення передбачуваного транспарентного середовища для залучення іноземних інвестицій, що відповідає національним інтересам України.

Міжнародний досвід свідчить, що країни-члени СОТ отримують значні переваги. Найбільш суттєвими є наступні:

·   збільшення іноземних інвестицій в економіку України.Досвід країн Центральної та Східної Європи, після вступу до СОТ обсяги прямих іноземних інвестицій в цих країнах зростають. Найяскравішим прикладом є Болгарія, де інвестиції в перший же рік після вступу до СОТ зросли в 3,7 рази. У Словенії в наступний рік після вступу до СОТ інвестиції зросли майже вдвічі, а згодом стабілізувалися на попередньому рівні;

·   зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів практично на всі найважливіші товарні ринки розвинених країн світу і відповідно збільшення валютних надходжень від експорту вітчизняної продукції;

·   одержання українськими товарами режиму найбільшого сприяння  у торговельному просторі всіх країн-членів СОТ, тобто одночасне покращання умов торгівлі з 145 країнами світу, на долю яких припадає понад 95% світової торгівлі.

·  можливість захисту інтересів українських виробників згідно з процедурою розгляду торгових спорів Світової організації торгівлі.

До політико-економічних переваг слід віднести наступні:

·   членство України в СОТ є необхідною передумовою започаткування переговорів про створення зони вільної торгівлі та забезпечення поступової інтеграції України до Європейського Союзу;

·   вступ до СОТ дозволить уникнути торговельно-економічної ізоляції України від країн Західної та Центральної Європи, Східної Європи та Балтії – багато з яких вже сьогодні є асоційованими членами ЄС;

·   вступ до СОТ дозволить уникнути витіснення української продукції з ринку ЄС аналогічною продукцією країн Центральної та Східної Європи;

·   приєднання до СОТ призведе до збільшення надходжень до Державного бюджету, яке відбудеться за рахунок скасування податкових та митних пільг, збільшення бази для справляння митних платежів, зростання обсягів виробництва та активізації торговельного обороту;

·  додатковим стимулом вступу до СОТ для України є розширення Євросоюзу, яке відбудеться незабаром. Україна має можливість претендувати на інвестиції транснаціональних компаній, які зараз працюють в країнах Центральної Європи. Найближчим часом 10 країн стануть членами Європейського Союзу. В цих країнах збільшиться рівень заробітної плати. Тому, за прогнозами експертів, частина транснаціональних корпорацій згорне виробництво у цих країнах і шукатиме нове місце для розташування виробництва. Щоб бути привабливим кандидатом на залучення інвестицій цих компаній, Україна має якнайшвидше завершити вступ до СОТ.

Головною перевагою, яку отримають українські підприємці внаслідок вступу України до СОТ, стане створення прозорого та передбачуваного ділового середовища в Україні. Це означає, що адміністративні процедури не будуть часто змінюватися і не будуть запроваджуватися заходи на користь лише окремих підприємств. Зараз Урядом взято курс на загальне спрощення адміністративних процедур в цілому.

З числа реальних кроків Уряду у зв’язку із вступом України до СОТ окремо слід відзначити спрощення режиму ліцензування імпорту. Перш за все, у відповідність до угод СОТ буде приведено заходи, які є підставою для впровадження ліцензування. Будуть встановлені оптимальні граничні терміни розгляду заявок та видачі ліцензій, буде чітко визначено умови, за яких може бути відмовлено у видачі ліцензії.

Продовжується процес оптимізації системи стандартизації, сертифікації, застосування санітарних та фітосанітарних заходів у відповідності до міжнародних стандартів. Так, будуть оптимізовані терміни видачі та дії сертифікатів відповідності, усунуто дублювання функцій кількох державних органів у цьому питанні. За рахунок впровадження міжнародних та європейських стандартів і відмови від застосування різних стандартів для внутрішнього ринку та експорту зменшаться витрати на обов’язкове підтвердження відповідності експортної продукції, в залежності від виду продукції, на 3 - 5%.

Важливим для українського бізнесу стане спрощення митних процедур та збільшення їх прозорості та контрольованості. На сьогодні майже всі торговельні партнери України визнають, що процедури митного оформлення при імпорті є одними з основних нетарифних бар’єрів у торгівлі.

Зменшення рівня ввізних мит на практично всі види продукції, яка імпортується до України, позитивним чином вплине на конкурентоспроможність підприємств, що використовують імпортні комплектуючи. Від цього виграють, зокрема, імпортери, виробники меблів. Підприємства громадського харчування отримають кращі можливості вибору продуктів та напоїв. Зменшення рівня ввізних мит взагалі дозволить збільшити асортимент продукції на ринку України, від чого найбільше виграють споживачі.

Лібералізація ринку фінансових та банківських послуг сприятиме здешевленню кредитних ресурсів для підприємств України. На сьогодні це одна з головних проблем підприємств України. Багато з них відчувають необхідність певних, іноді значних змін у своїй діяльності, але не мають можливості залучити кошти на вигідних для себе умовах.

В цілому, кожне підприємство є одночасно виробником товарів або послуг та споживачем певних товарів та/або послуг. Як споживач, підприємство виграє від збільшення асортименту товарів та послуг на ринку, підвищення конкуренції сприятиме зниженню цін та підвищенню рівня сервісу. Така ситуація створить рівні можливості для всіх суб’єктів підприємницької діяльності, що сприятиме розвитку найбільш ефективних підприємств. Це, в свою чергу, позитивним чином впливатиме на оздоровлення та підвищення конкурентоспроможності української економіки, створюватиме сприятливий інвестиційний клімат в Україні.

Дешевий імпорт, якого побоюються українські підприємства, вже присутній на українському ринку. Багато імпортних товарів потрапляє на ринок шляхом контрабанди, і мито з них не стягується взагалі. Із вступом до СОТ відповідальність України за боротьбу з тіньовим імпортом зросте, оскільки контрабанда загрожуватиме вже не тільки українському ринку, але і ринкам зовнішньоекономічних партнерів нашої держави.

Приєднання до СОТ аж ніяк не означає припинення державної підтримки вітчизняних виробників. Можливості галузевих дотацій з боку держави, про які українська сторона домовляється з СОТ, навіть переважатимуть спроможність бюджету держави.

В той же час слід відзначити, що більшість представників бізнесу, перш за все малого та середнього, а також споживачі не визначилися у своєму ставленні до вступу України до СОТ.

Це зумовлено трьома головними факторами. По-перше, обмеженою кількістю фахівців з питань співробітництва з СОТ в країні, і, зокрема, в регіонах. По-друге, сама тематика СОТ є досить складною, юридичні тексти угод СОТ також є дуже складними. Специфічність цієї тематики зумовило те, що з діяльністю Світової організації торгівлі найкраще знайомі держслужбовці, що забезпечують цю діяльність на державному рівні, а також обмежене коло науковців, що займаються питаннями міжнародної торгівлі. По-третє, певний час існувала проблема недостатнього висвітлення цього питання у пресі та на телебаченні. В останній час інформаційна діяльність була значно активізована, що виявляється у суттєвому збільшенні кількості репортажів на телебаченні та радіо, публікацій у друкованих та електронних засобах масової інформації, конференцій та круглих столів з різних аспектів вступу України до СОТ.

Вступ до СОТ справить і позитивні, і негативні наслідки. Від вступу України до СОТ, як правило, виграють експортоорієнтовані галузі, і дещо втратять ті підприємства, чия діяльність зосереджена на внутрішньому ринку. Найбільше програють ті підприємства, які працюють завдяки чисельним пільгам, які передбачені чинним законодавством України, але не відповідають загальноприйнятій міжнародній практиці, зокрема, положенням угод СОТ.

Більшість негативних наслідків проявить себе у короткотерміновій перспективі – періоді, необхідному будь-якій країні для адаптації роботи підприємств у нових умов лібералізованого ринку. Отримані від вступу до СОТ переваги будуть носити системний довготерміновий характер.

При оцінці наслідків вступу України до СОТ для окремих галузей економіки слід брати до уваги не тільки їх стан як такий, але й ситуацію, що склалася у світі. Процес глобалізації, збільшення взаємозалежності національних господарств країн світу призводить до занепаду та зникнення певних секторів економіки тієї чи іншої країни і, навпаки, їх підйому в інших країнах. Цей процес є об’єктивним, і вступ чи не вступ України до СОТ не обмежить впливу цих факторів на економіку України.

Одночасно, більшість галузей промисловості, які на сьогодні розвинуті в Україні, вже довели свою конкурентоспроможність в умовах зростання глобалізаційних процесів. Тому не слід очікувати, що вступ України до СОТ справить на них шокового впливу.

Щодо можливих негативних наслідків вступу України до СОТ.

Найчастіше з них згадується можливість значного збільшення надходжень імпорту та, як наслідок, підвищення конкуренції для вітчизняних виробників на внутрішньому ринку. Досвід інших країн колишнього СРСР свідчить, що різкого збільшення імпорту до України внаслідок вступу до СОТ не відбудеться. Це, зокрема, пов’язано з особливостями внутрішнього ринку України, який захищений від імпортних надходжень такими факторами, як суттєві транспортні витрати на доставку імпортної продукції, недостатній розвиток інфраструктури надходження та розподілу значних обсягів імпортної продукції у регіонах, невисока купівельна спроможність населення. Дешевий імпорт вже присутній на українському ринку, а дорогі імпортні товари поки що не по кишені більшості українців.

Що стосується конкретних макроекономічних показників, то Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції було зроблено прогноз показників експорту та імпорту з урахуванням можливості вступу України до СОТ. Відповідно до прогнозних розрахунків з 2002 до 2006 року експорт збільшиться з 21 млрд. 198 млн. дол. США до 23 млрд. 878 млн. дол. США, або на 12,6%. Імпорт за цей же період збільшиться з 17 млрд. 402 млн. дол. США до 20 млрд. 481 млн. дол. США, або на 17,7%. Таким чином, у 2006 році позитивне сальдо зовнішньої торгівлі складе 3,4 млрд. дол. США (для порівняння: позитивне сальдо зовнішньої торгівлі у 2001 році склало 2,9 млрд. дол. США.).

В окремих галузях промисловості можливе зменшення виробництва за рахунок певного зростання імпорту відповідної продукції. Проте ці втрати є тимчасовими та можуть бути компенсовані зменшенням витрат на виробництво продукції за рахунок впровадження міжнародних та європейських стандартів і відмови від застосування “подвійних” стандартів для внутрішнього ринку та експорту зі зменшенням, в залежності від виду продукції, на 3 - 5 % витрат на обов’язкове підтвердження відповідності експортної продукції за рахунок переходу від “подвійної” сертифікації (в країні експортері та країні імпортері) до взаємного визнання результатів оцінки відповідності в результаті вступу України до СОТ.

Негативні наслідки можливо мінімізувати завдяки тому, що процес зниження тарифів на чутливі товари української економіки буде відбуватися поступово з урахуванням перехідного періоду, який складатиме від 3 до 8 років. Крім того, слід враховувати і те, що у разі вступу до СОТ будуть значно доступніші інші країни світу для українського експорту, що компенсує окремі втрати, які понесуть вітчизняні виробники на внутрішньому ринку. Тобто, якщо Україна після вступу до СОТ матиме перехідний період для доступу імпорту на свої ринки, то, в той же час, ми отримуємо можливість доступу української продукції на ринки країн-членів СОТ за зниженими тарифами одразу ж після приєднання до цієї організації. Це безумовно повинне призвести до нарощування експортного потенціалу країни.

Порівняння діючого середньоарифметичного імпортного тарифу України із зв’язаними тарифами окремих країн членів СОТ та РФ свідчить про те, що на сьогодні Україна має досить високий рівень тарифного захисту ринку.

Щодо наслідків вступу України до СОТ для окремих галузей економіки України.

Металургійна галузь.

За обсягами виробництва чорна металургія займає перше місце серед промислових галузей економіки України. Обсяг вироблюваної нею продукції досягає 30% від загального виробництва, дає більше 40% валютних надходжень, у галузі зайнято приблизно 10% працюючих.

Головними позитивними наслідками вступу України до СОТ для металургійного комплексу Україну будуть:

-   збільшення іноземних інвестицій в металургійний комплекс України, необхідність чого зумовлюється рівнем зношеності обладнання металургійних комбінатів, який  складає 60-70%;

-   можливість скасування квот на експорт української продукції металургії до ЄС. Тільки завдяки усуненню кількісних обмежень є можливість збільшити обсяги експорту зазначеної продукції до країн ЄС на суму близько 70-90 млн. дол. США. Подальша лібералізація тарифних обмежень на експорт продукції чорної металургії до країн Європейського Союзу внаслідок вступу України до СОТ дозволила б збільшити обсяги експорту цієї продукції принаймні на 150-180 млн.дол.США, тобто збільшити загальний обсяг експорту продукції чорної металургії до ЄС практично в 1,4 рази.

-   українські виробники отримають можливість застосування при вирішенні торговельних спорів механізму, передбаченого нормами СОТ, що дасть можливість суттєво посилити їх позиції в антидемпінгових та спеціальних розслідуваннях. Сьогодні під загрозою проведення розслідувань або застосування антидемпінгових обмежувальних заходів з боку країн-членів СОТ знаходиться експорт товарів України в обсязі майже 1 млрд.дол. США. При цьому, левова частка цієї продукції приходиться на гірничо-металургійний комплекс України, що є соціальноутворюючим у південно-східних регіонах України. Таким чином, існує реальна загроза скорочення експорту виключно важливої для України продукції, зокрема металопрокату та феросплавів.

-   українські виробники отримають від вступу України до СОТ одночасне спрощення умов доступу до ринків 145 країн-членів Світової організації торгівлі, частка яких складає понад 95% світової торгівлі.

Основним можливим негативним наслідком вступу України до СОТ для металургійної галузі України є обмеження можливості застосування стимулюючих виробництво та експорт заходів, таких, як прямі субсидії шляхом надання податкових пільг, списання податкової заборгованості тощо.

Хімічна промисловість.

Про важливість цієї галузі промисловості говорить той факт, що частка хімічної галузі в українському експорті складає 12-15%.

Головними позитивними наслідкамидля хімічної промисловості від набуття Україною членства в Світовій організації торгівлі мають стати:

-   збільшення обсягів іноземних інвестицій, необхідних для технологічного переозброєння підприємств галузі та переходу до виробництва товарів з більшою часткою доданої вартості;

-   розширення доступу українських товарів до зовнішніх ринків;

-   розширення асортименту та якості товарів, зниження їх цін;

-   пожвавлення виробництва в експортоорієнтованих секторах промисловості внаслідок лібералізації режиму доступу до зовнішніх ринків;

-   членство в СОТ є передумовою започаткування консультацій між Україною та ЄС щодо укладення угоди про вільну торгівлю. Режим вільної торгівлі значно покращить доступ української хімічної продукції до ринків країн ЄС.

Можливими загрозами для підприємств хімічної галузі внаслідок набуття Україною членства в Світовій організації торгівлі можуть бути:

-   загострення конкурентної боротьби між національними та іноземними виробниками хімічних товарів;

-   певне звуження внутрішнього ринку збуту для національних товаровиробників;

-   переваги вільного доступу на ринки більшою мірою стосуються ринків з „ціновою конкуренцією” тобто ринків сировинної продукції. Тому, якщо Україна покладатиметься лише на дію ефектів торговельної лібералізації, то вона ще тривалий час утримуватиметься у сфері низькотехнологічного експорту з низьким рівнем прибутків;

-   за оцінками експертів Міністерства промислової політики, внаслідок вступу України до СОТ можна очікувати загострення конкуренції у секторах малотонажних продуктів, лаків, фарб, оздоблювальних матеріалів, що негативно вплине на роботу відповідних українських підприємств, зважаючи на недовантаженість цих підприємств.

Слід взяти до уваги:

-   експорт хімічної продукції в останні 2-3 роки стабілізувався на рівні 1,5 млрд.дол.США після значного зниження у 1999 році, що говорить про конкурентоспроможність галузі.

-   зважаючи на те, що в останні роки процес глобалізації значно прискорився і українським підприємствам вже зараз приходиться працювати в умовах високої конкуренції на зовнішніх ринках, це говорить про те, що загалом хімічна галузь навряд чи зазнає якихось шокових змін, як наприклад, значного притоку імпортної продукції на внутрішній ринок.

-   Україною взято на себе зобов’язання про лібералізацію хімічного сектору економіки лише у 2004 році.

Легка промисловість.

Легка промисловість України нараховує майже 900 великих та середніх, а також декілька тисяч малих підприємств, на яких зайнято біля 300 тисяч осіб. Експорт складає біля 700 млн. дол. США на рік. Продукція українських підприємств реалізується у десятках країн світу, успішно конкуруючи з основними світовими виробниками продукції легкої промисловості. Виробничі потужності дозволяють виробляти 1 млрд. квадратних метрів тканин, 150 млн. пар взуття, 200 млн. одиниць одягу на рік.

Легка промисловість є прикладом галузі, яка зазнає майже виключно позитивний вплив вступу України до СОТ. Так, членство України в СОТ забезпечуватиме:

-   зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів практично на всі найважливіші товарні ринки розвинених країн світу і відповідно збільшення валютних надходжень від експорту вітчизняної продукції.

-   вирішення проблеми застосування дискримінаційних антидемпінгових торговельно-обмежувальних заходів по відношенню як до українських товарів, так і до імпортованих в Україну.

-   збільшення іноземних інвестицій у галузь, що дозволить оновити обладнання та технології виробництва товарів легкої промисловості.

С ільське господарство.

В економіці України агропромисловий комплекс залишається винятково важливою ланкою, яка значною мірою визначає соціально-економічне становище суспільства та продовольчу безпеку держави.

В сільському господарстві України:

-   зайнято більше 16% від загальної кількості працюючих;

-   зосереджено більше 20% основних виробничих фондів держави;

-   створюється майже третина валового внутрішнього продукту України;

-   зосереджено 41,8 млн.га сільськогосподарських угідь, в тому числі, 32,7 млн.га ріллі.

Головними позитивними наслідками для аграрного сектору від набуття Україною членства в Світовій організації торгівлі мають стати:

-   стимулювання забезпечення технологічного оновлення та переозброєння національного виробництва відповідно до світових стандартів внаслідок суттєвого збільшення іноземних інвестицій в агропромисловий комплекс України;

-   розширення доступу українських товарів до ринків 145 країн-членів СОТ, частка торгівлі яких складає більше 95% від загальносвітових обсягів;

-   пожвавлення виробництва в експортоорієнтованих галузях економіки, у т.ч.  АПК, внаслідок лібералізації режиму доступу до зовнішніх ринків;

-   прискорення структурних реформ в аграрному секторі. Структурні пріоритети визначатимуться потенціалом конкурентоспроможності галузей і підприємств на зовнішніх ринках, а спрощення процедур доступу до цих ринків має прискорити структурні зміни;

-   розширення асортименту та якості пропонованих на ринку продовольчих товарів, зниження їх ціни, що є позитивним для споживачів

-   членство в СОТ є передумовою започаткування консультацій між Україною та ЄС щодо укладення угоди про вільну торгівлю: режим вільної торгівлі значно покращить доступ української сільськогосподарської продукції до ринків країн ЄС.

Можливі негативні наслідки для аграрного сектору від набуття Україною членства в Світовій організації торгівлі:

-   загострення конкурентної боротьби між національними та іноземними виробниками товарів та продукції зокрема, цукру, молочних продуктів, картоплі, овочів та фруктів.

-   можливе певне звуження внутрішнього ринку збуту для національних товаровиробників.

-   переваги вільного доступу на ринки більшою мірою стосуються ринків з ціновою конкуренцією, тобто ринків сировинної продукції. Тому, якщо Україна покладатиметься лише на дію ефектів торговельної лібералізації, то вона ще тривалий час утримуватиметься у сфері низькотехнологічного експорту з низьким рівнем прибутків;

-   зростання експорту товарів, що споживаються в українському АПК (насіння соняшника, продовольчого та кормового зерна) може спричинити підвищення цін на них на внутрішньому ринку.

На переговорах з вступу до СОТ Україна відстоює рівень внутрішньої державної підтримки у сумі 1,37 млрд.дол.США на рік при тому, що в 2000 та 2001 роках державне субсидування сільськогосподарського сектору в Україні було фактично відсутнє.

На думку галузевих експертів, внаслідок вступу України до СОТ значного збільшення імпорту сільськогосподарської продукції в Україну не відбудеться. Ринок сільськогосподарської продукції, виробництво якої є для України традиційним і місцевим, захищений від імпорту наступними факторами:

-   суттєвими транспортними витратами на доставку імпортної продукції в порівнянні з продукцією місцевого виробництва;

-   відсутністю інфраструктури надходження та розподілу значних обсягів імпортної сільськогосподарської продукції у регіонах;

-   невисокою купівельною спроможністю населення;

-   традиційними уподобаннями громадян України, зокрема, у виборі продуктів харчування.

Важливим питанням у переговорах з вступу України до СОТ є запровадження тарифної квоти на цукор тростинний.

Взагалі, тарифні квоти запроваджуються з метою захисту внутрішнього ринку. Практика встановлення тарифних квот на особливо чутливі види продукції застосовується багатьма країнами-членами СОТ.

За даними Секретаріату СОТ у 2000 році тарифні квоти на цукор-сирець були встановлені 24 країнами загальним обсягом близько 6 млн.т.

Україна обговорює питання щодо запровадження тарифної квоти на цукор сирець з річним обсягом 200-250 тис.т.

Це не означає, що цей імпортний цукор залишиться на ринку України та витіснятиме цукор вітчизняного виробництва, тому що, ставши членом СОТ, Україна отримає право на свою частку при розподілі квот інших країн.

Банківські послуги.

Станом на 01.09.02 ліцензію НБУ на здійснення банківських операцій мали 153 банки. У даний час в Україні функціонує 19 комерційних банків за участю іноземного капіталу, в тому числі:

- з 100 % іноземним капіталом - 7 ;

- 50 і більше відсотків іноземного капіталу у статутному фонді банку - 6;

- до 50 відсотків іноземного капіталу у статутному фонді банку – 6.

На даному етапі єдиним обмеженням, яке може вплинути на переговори щодо вступу України до СОТ, є відсутність можливості створення в Україні філій іноземних банків, які не мають власного капіталу та статусу юридичної особи. Юридично в Україні не забороняється створення таких філій, однак фактично немає як практики їх створення, так і регулятивних документів Національного банку України щодо їх створення та функціонування.

Враховуючи викладене, можна прогнозувати наступні позитивні наслідки допуску філій іноземних банків на ринок банківських послуг України:

-   створення некапіталізованих філій за інших сприятливих умов значно інтенсифікує залучення іноземних банків до фінансового ринку України;

-   підвищення рівня обслуговування трансакцій в банківській системі,  скоротяться їх терміни,  спектр послуг розшириться і вдосконаляться технології їх надання;

-   стимулювання через конкуренцію розвитку українських банків в напрямі розширення спектру послуг;

-   збільшення обсягів кредитування, які можуть бути надані такими установами (власний капітал материнських банків є значно більшим ніж дочірніх).

Серед негативних наслідків допуску філій іноземних банків на ринок банківських послуг слід зазначити те, що окремі банки з іноземним капіталом, про що свідчить практика їх діяльності в Україні, на певному етапі своєї діяльності починають віддавати перевагу задоволенню інтересів держави походження капіталу.

Проблему ускладнення нагляду за такими установами можна вирішити шляхом створення ефективної системи банківського нагляду за такими установами, зокрема, національний режим нагляду, доступ до філії органів банківського нагляду країни місцезнаходження самого банку, участь у національній системі страхування банківських депозитів тощо.

Страхові послуги.

Головними позитивними наслідками для страхового сектору від набуття Україною членства в Світовій організації торгівлі мають стати:

-   Збільшення іноземних інвестицій у страховий сектор.

-   Стимулювання використання найновіших технологій надання страхових послуг та доведення їх рівня до світових стандартів.

-   Розширення асортименту страхових послуг, підвищення якості послуг та обслуговування клієнтів.

-   Конкуренція з боку іноземних страхових компаній слугуватиме основним стимулом розвитку вітчизняних постачальників послуг страхування, зокрема, розширювати асортимент послуг, покращувати якість, знижати ціни, повніше враховувати потреби клієнтів.

До основних негативних наслідків можна віднести:

-   Загострення конкурентної боротьби між національними та іноземними постачальниками страхових послуг.

-   Звуження внутрішнього ринку для національних постачальників послуг.

-   Поглинання більш потужними іноземними страховими установами окремих вітчизняних страхових компаній.

Послуги зв’язку.

[Ринок послуг зв‘язку України є одним з найбільш привабливих ринків для іноземних інвесторів. За перше півріччя 2002 року підприємствами галузі зв'язку надано послуг на суму 4,9 млрд. грн., що на 17,4% перевищує минулорічний показник. Прибуток в цілому по галузі досяг майже 1 млрд. грн. Усі підприємства працювали рентабельно. До бюджетів усіх рівнів своєчасно і в повному обсязі внесено податків, зборів та обов'язкових платежів на суму 1,1 млрд. грн. Продовжується розвиток телекомунікацій та мереж поштового зв'язку, впровадження новітніх технологій та освоєння нових сегментів ринку послуг зв'язку, на які використано понад 1 млрд. грн. Інвестицій].

Членство в СОТ для галузі зв'язку та інформатизації забезпечить наступні переваги:

-   збільшення надходжень іноземних інвестицій до галузі та прискоренню технологічному оновленню;

-   забезпечення прийняття правил торгівлі у сфері надання послуг зв'язку, які діють у більшості країн світу;

-   надання широких можливостей щодо справедливого врегулювання суперечок у сфері зв'язку;

-   сприяння обміну досвіду щодо впровадження новітніх технологій та підвищенню кваліфікації українських фахівців;

-   безпосередньо для споживачів послуг зв'язку - розширення спектру вибору послуг за помірними цінами та забезпечення підвищення якості їх надання.

-   можливість використання потенціалу України у сфері інформаційно-комунікаційних технологій на світовому ринку послуг;

-   підвищення якості та розширення спектру послуг зв'язку, збільшення обсягів іноземних інвестицій у розвиток галузі;

-   впровадження передових технологій, а загалом це сприятиме прискоренню економічних реформ в Україні у рамках забезпечення інтеграційного процесу до ЄС;

-   лібералізація ринку телекомунікацій сприятиме розвитку інших послуг: фінансових, інформаційних і комп'ютерних технологій, туризму, транспорту, що значною мірою залежить від ефективності комунікаційних систем.

Вступ України до СОТ і лібералізація ринку послуг зв'язку негативно вплине на неконкурентоспроможних операторів зв'язку, але сприятиме імпорту послуг за значно нижчими цінами та вищої якості, наданню споживачам широкого вибору послуг взагалі. Іноземні інвестиції приходять лише у найбільш прибуткові та динамічні сектори галузі, такі як мобільний зв’язок, послуги Інтернет.

Певні послуги, як, наприклад, звичайна кореспонденція, не є прибутковими, але надзвичайно важливими для населення, що ставить перед державою питання про фінансову підтримку.