планову перевірку  «Комунального підприємства «Дочірнє підприємство стоматологічної поліклініки № 1»  з питання правильності застосування тарифів на платні послуги відповідно до вимог діючого законодавства.

Перевіркою встановлено  , що   підприємство створено на базі госпрозрахункового відділення стоматологічної поліклініки №1-  комунальної власності територіальної громади м .Миколаєва     рішенням  міської ради  від 10.07.02 №3/2 та здійснює свою діяльність відповідно статуу  затвердженого розпорядженням Фонду комунальної  власності   міської   ради.    

 Амбулаторно – поліклінічне відділення з обслуговування населення було виділено  та передано до структури міської поліклініки №5, створеної рішенням Миколаївської міської ради, яким було припинено дію стоматологічної поліклініки №1 – бюджетної установи.

При цьому, статут Підприємства залишився без змін, в якому одним із видів діяльності підприємства залишилося медична практика з надання висококваліфікованих амбулаторно – поліклінічних, лікувальних, хірургічних та профілактичних медичних послуг хворим, що надає законодавчі підстави підприємству самостійно встановлювати тарифи та стягувати плату за зазначені послуги, які повинні надаватися безкоштовно державними і комунальними закладами охорони здоров’я, які частково, або повністю фінансуються з бюджету, як визначено рішенням конституційного суду від 29.05.2002 №10-рп.

З цієї ж підстави розпорядження облдержадміністрації від 23.05.02р. №290-р «Про регулювання тарифів на виготовлення зубних протезів лікувально – профілактичними державними і комунальними закладами охорони здоров’я Миколаївської області» також не розповсюджується на лікувальну установу – комунальне підприємство, яке не є комунальним закладом охорони здоров’я.

 Однак, підприємство виконує державне замовлення для стоматологічних поліклінік – бюджетних закладів охорони здоров’я щодо надання послуг із зубопротезування пільгової категорії населення згідно законодавства.  Слід зазначити, що рівень пільгових тарифів на зубопротезування становить 33,7%-79,3% від вартості загальнодоступних тарифів для інших верств населення.

Таким чином, перевіркою встановлено, що КП «ДП Стоматологічна поліклініка №1» діє як самостійне підприємство комунальної власності відповідно ст..62 Господарчого Кодексу України, не є комунальним закладом охорони здоров’я, господарча діяльність його не підпадає під вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996р.  №1138 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров’я  та вищих медичних закладах освіти». 

   Держінспекція цін відповідно до вимог діючого законодавства вважає , що реорганізація госпрозрахункового комунального підприємства, діючого як некомерційне у складі бюджетної установи – закладу охорони здоров’я в комерційне комунальне підприємство – самостійний суб’єкт господарювання з видом діяльності комунального закладу охорони здоров’я не відповідають вимогам:

ст.. 49 Конституції України, згідно з якою обов’язками держави є забезпечення права громадян на охорону здоров’я, а також державних програм соціального розвитку, на державу покладаються зобов’язання перед суспільством щодо використання всіх засобів державного регулювання галузі. У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена.

ст..7 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», відповідно до якої гарантом всім громадянам реалізації їх прав у галузі охорони здоров’я є держава.

ст.. 14 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», якою визначено, що реалізація державної політики в галузі охорони здоров’я покладається на органи державної виконавчої влади – МОЗ  (ст..15 цього Закону). Функції МОЗ в області покладається на відділ охорони здоров’я обласної державної адміністрації, які здійснюють цю функцію безпосередньо державними і комунальними закладами у вигляді не господарюючих суб’єкті, що повністю, або частково фінансуються з бюджету, діяльність яких має ознаки господарської діяльності, але фактично є господарським забезпеченням, яке відповідно до ч.3 ст.3 ГК не є господарською діяльністю. Такі заклади охорони здоров’я є некомерційними установами, здійснюють свою діяльність з надання безоплатної медичної допомоги та надають платні медичні послуги, що не заборонені законодавством (постанова КМУ від 17.09.96 №1138). 

Лікувально-профілактичні заклади – державні установи,  або  медичні заклади, створені  органами місцевого самоврядування з використанням майна територіальної громади є закладами охорони здоров’я на підставі  ст. 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»,  якою дано визначення терміну «заклади охорони здоров’я»  : це підприємства, установи та організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров’я шляхом надання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників.

Статтею 1 цього закону  визначено, що загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яка діє в теперішній час в Україні - це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності,  та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами ( безпосередньо до Фонду), а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

А відповідно до статті 25 одним із видів       соціальних послуг та матеріального забезпечення є  діагностика та амбулаторне лікування.

Крім того,  існує Указ президентаУкраїни «Про Програму профілактики та лікування стоматологічних захворювань на 2002-2007 роки «, яка спрямована  на реалізацію  державної  політики  у  сфері  охорони  здоров'я  щодо забезпечення  доступної  кваліфікованої  стоматологічної  допомоги кожномугромадянинові України, координацію діяльності стоматологічних закладів незалежно від форми власності,  зниження стоматологічної захворюваності населення; приведення матеріально-технічного  оснащення  стоматологічних закладів у відповідність із нормативними вимогами;  забезпечення підготовки    стоматологічних     кадрів,     їх соціального захисту.

Фінансування Програми    здійснюватиметься    відповідно   до законодавства  за  рахунок  коштів  Державного  бюджету   України, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 49 Конституції України "у державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно" (справа про безоплатну медичну допомогу) від 29.05.2002р. № 10-рп/2002 встановлено, що положення частини третьої статті 49 Конституції України "у державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно" треба розуміти так, що у державних та комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається всім громадянам незалежно від її обсягу та без попереднього, поточного або наступного їх розрахунку за надання такої допомоги.

Враховуючи вищевикладене, держінспекція вважає за необхідне провести реорганізацію комунальних підприємств, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров’я шляхом надання медико-санітарної допомоги або медичних послуг   із  суб’єктів  господарювання комерційних установ в не господарюючі суб’єкти та їх структурні підрозділи – некомерційні установи – заклади охорони здоров’я.