Home
ТИЛИГУЛЬСЬКИЙ ЛИМАН. КОБЛЄВЕ,
НА ГАРЯЧИХ ПІСКАХ І ЦІЛЮЩИХ ЛИМАНАХ
Чорноморське узбережжя Миколаївщини, від легендарної Ольвії до межі з Одеською областю, багате на благодатні природні умови для оздоровлення і відпочинку. На цьому узбережжі, порізаному лиманами, є кілька зон відпочинку: Очаків, Рибаківка, Коблєве.
Коблєве розташоване на самій межі з Одеською областю. Тут багато садів і виноградних плантацій. З кожним роком в Україні і за її межами росте популярність високоякісних вин місцевих виноробів.
Упритул до зони відпочинку примикає Тилигульський лиман, багатий на рибу, відомий пташиним царством і цілющими грязями. Тилигульський лиман з піщаними косами і степовими ділянками площею
ГРАНІТНО-СТЕПОВЕ ПОБУЖЖЯ
Дивне місце! Рівнинний і спокійний Південний Буг тут перетворюється на бурхливу гірську ріку. Від Мигії до Олександрівки, майже на протязі 40 кілометрів, Буг тече в крутих кам'янистих берегах, створюючи вузьку каньоноподібну долину з величними гранітними скелями, порожистим руслом, вирами й островами. Бузькі пороги - справжня Мекка для туристів-водників, тут знаходиться одна з кращих у Європі природних трас водяного слалому. А стрімкі гранітні скелі каньйону – улюблене місце змагань спортсменів-скелелазів. Напрочуд мальовничі ландшафти цієї «гірської країни» серед українського степу приваблюють у ці місця багатьох аматорів пішого туризму, даруючи незабутні враження. Для збереження унікальних природних комплексів і історичних ландшафтів ця місцевість рішенням Миколаївської обласної ради в 1994 році була узята під охорону - тут був створений регіональний ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя». Незабаром територія заповідного об'єкта була значно розширена. Сьогодні площа парку складає
Гранітно-степове Побужжя надзвичайно цікаве своїм історичним минулим. Тут виявлені суцільні археологічні шари: палеоліт, мезоліт, неоліт, мідний і залізний віки, епоха бронзи, черняховська і трипільська культури. Є свідчення поселень кіммерійців, савроматів, скіфів, греків-ольвіополітів, древніх слов'ян, римлян. Усього в долині Південного Бугу між селами Мигія й Олександрівка виявлено 98 археологічних пам'ятників.
Особливо яскравий слід залишили в цих краях запорожці. У місці злиття Ташлика з Бугом, на острові, знаходився Гард - адміністративний центр Бузько-Гардової паланки, найбільший за розмірами серед восьми територіальних одиниць Запорізької Січі. Не менш знаменитим у ті часи було урочище Протекти з козацькою святинею - Протичанською скелею. Пороги, що збереглися до нашого часу на Південному Бузі (місцева назва - брояки), а також велика кількість островів і скель пов'язані із запорізько-гайдамацькими легендами, вони зберігають пам'ять про минуле. Навіть самі назви говорять про козацьку славу і вольницю: Запорізька Брояка, острів Козака Мамая, скелі Турецький Стіл і Пугач, Гайдамацька Балка тощо. Гранітно-степове Побужжя - одна із самих старих ділянок суші Євразії. Ця місцевість не занурювалась у морські глибини вже протягом 60 мільйонів років і відігравала роль одного з центрів видоутворення Причорномор'я. Звідси - значна кількість унікальних об'єктів живої природи. У складі місцевої флори нараховується близько 900 видів рослин, 26 з них занесені у Червону книгу України, чотири – у Європейський Червоний список. Крім типових степових, лугових, лісових і наскальних видів, тут росте багато прибузьких і причорноморських ендеміків, а також реліктів різних геологічних епох: Це, приміром, легендарна, майже невідома фахівцям мерінгія бузька, смолка бузька, вишня Клокова, гвоздика бузька, очиток Борисової. У межах парку знаходяться основні ядра популяцій цих рослин. У долині Південного Бугу збереглася багата фауна. Через суцільну розораність прилягаючих степів Південно-Бузький каньйон став останнім притулком для багатьох видів тварин. У парку живе не менше 9 тисяч видів комах, з них 51 вид внесений у Червону книгу України (жук-олень, вусань великий дубовий, моримус темний, поліксену, аполлон чорний, ряд бражників і джмелів). Фауна хребетних тварин нараховує близько 300 видів, 46 з них знаходиться під охороною держави марена дніпровська, шемая дунайська, орел-карлик, видра річкова, борсук, жовтобрюх тощо). Місцева популяція полоза лісового - єдина збережена у степовій зоні Європи.
В останні роки територія ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя» стає не тільки об'єктом наукових досліджень, але і місцем пізнавальних екскурсій, а також базою для проведення польової практики провідних вузів України.
